Словарь української мови (1924)/згористий

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
згористий
Берлін: Українське слово, 1924

Зго́ристий, а, е. Покатый, наклонный. Двір був згористий, і до ґанку треба було під'їжджати трошки під гору. Левиц. I. 457.