Словарь української мови (1924)/зголодніти

by Борис Грінченко

◀ зголоджений

Словарь української мови Борис Грінченко З зголодніти

зголодрабіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зголодніти, ні́ю, єш, гл. Проголодаться. МУЕ. III. 47. Вже й коні потомили і зголодніли сами. Рудч. Ск. II. 62. Чого той мировий не їде? — люде зголодніли вже. Каменец. у. Лис зголоднів так, шо вже їсти хоче. Грин. II. 5.