Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зглядати
Берлін: Українське слово, 1924

Згляда́ти, да́ю, єш, сов. в. згля́нути, ну, неш, гл. Взглядывать, взглянуть. Зглянь на Христа єдина. Чуб. III. 19. Тільки зглянути на твої очі, то й знать, скільки вони сліз вилили. Г. Барв. 280. — о́ком. Охватить взглядомъ. Коло її хати був великий луг, скільки оком зглянуть. Рудч. Ск. I. 145.