Словарь української мови (1924)/згламати
| ◀ згладити | Словарь української мови З згламати |
зглевіти ▶ |
|
Згла́мати, маю, єш, гл. Проглотить, пожрать, сожрать. От бабі й нудно, шо чого сей дід на світі живе. Приміла б, — його згламала. Г. Барв. 188.
| ◀ згладити | Словарь української мови Борис Грінченко З згламати |
зглевіти ▶ |
|
Словарь української мови — З
згламати
Борис Грінченко
1924
Згла́мати, маю, єш, гл. Проглотить, пожрать, сожрать. От бабі й нудно, шо чого сей дід на світі живе. Приміла б, — його згламала. Г. Барв. 188.