Словарь української мови (1924)/звіститися

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
звіститися
Берлін: Українське слово, 1924

Звісти́тися, щу́ся, сти́шся, гл. Узнать. Що нас Бог у купу зводить, вчора я звістився. Мкр. Н. 28.