Словарь української мови (1924)/звіринець
| ◀ звірина | Словарь української мови З звіринець |
звіриний ▶ |
|
Звіри́нець, нця, м. Звѣринецъ. Добув іще всяких звірів: зайця, ведмедя й лиса — цілий звіринець у себе завів. Рудч. Ск. II. 68.
| ◀ звірина | Словарь української мови Борис Грінченко З звіринець |
звіриний ▶ |
|
Словарь української мови — З
звіринець
Борис Грінченко
1924
Звіри́нець, нця, м. Звѣринецъ. Добув іще всяких звірів: зайця, ведмедя й лиса — цілий звіринець у себе завів. Рудч. Ск. II. 68.