Словарь української мови (1924)/звінчати
| ◀ звінуватися | Словарь української мови З звінчати |
звінчатися ▶ |
|
Звінча́ти, ча́ю, єш, гл. Обвѣнчать. А у тій церковці святий Спас, звінчай діточок в гожий час. Мет. 167.
| ◀ звінуватися | Словарь української мови Борис Грінченко З звінчати |
звінчатися ▶ |
|
Словарь української мови — З
звінчати
Борис Грінченко
1924
Звінча́ти, ча́ю, єш, гл. Обвѣнчать. А у тій церковці святий Спас, звінчай діточок в гожий час. Мет. 167.