Словарь української мови (1924)/звіку
| ◀ звій | Словарь української мови З звіку |
звікувати ▶ |
|
Зві́ку, нар. Съ отриц. не при глаголѣ. Никогда. Зроду-звіку козак не був і не буде катом. Ном. № 767.
| ◀ звій | Словарь української мови Борис Грінченко З звіку |
звікувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
звіку
Борис Грінченко
1924
Зві́ку, нар. Съ отриц. не при глаголѣ. Никогда. Зроду-звіку козак не був і не буде катом. Ном. № 767.