Словарь української мови (1924)/звідукіль

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
звідукіль
Берлін: Українське слово, 1924

Звідукі́ль, нар. = Звідколи. Дивись же ти, звідукіль його нема: пішов — ше сонечко не сідало, а й досі нема. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.