Словарь української мови (1924)/звоювати
| ◀ звохчіти | Словарь української мови З звоювати |
звужати ▶ |
|
Звоюва́ти, звою́ю, єш, гл. Завоевать, одолѣть. Хтіли Почаєв звоювати. Мл. л. сб. 188. Да іще він думає, гадає, щоб козака Голоту звоювати. Мет. 446.