Словарь української мови (1924)/зворочати
| ◀ зворота | Словарь української мови З зворочати |
зворухнути ▶ |
|
Звороча́ти, ча́ю, єш, гл. = Звертати. Я на його накричав, щоб з доріжки зворочав. Чуб. V. 739.
| ◀ зворота | Словарь української мови Борис Грінченко З зворочати |
зворухнути ▶ |
|
Словарь української мови — З
зворочати
Борис Грінченко
1924
Звороча́ти, ча́ю, єш, гл. = Звертати. Я на його накричав, щоб з доріжки зворочав. Чуб. V. 739.