Словарь української мови (1924)/звонець
◀ звомпити | Словарь української мови З звонець |
звоник ▶ |
|
Звоне́ць, нця́, м. Раст.: а) Rhinanthus crista galli. Лв. 101. б) Rhinanthus minor. в) Campanula ranunculoides. Лв. 97. Як в житі кукіль, то хлібові покій, а як звонець, то му конець. Ном. № 10139.