Словарь української мови (1924)/звичаєвий
| ◀ звич | Словарь української мови З звичаєвий |
звичаєк ▶ |
|
Звичає́вий, а, е. Обычный. Не маємо ні свого українського трибуналу, а ні свого звичаєвого права. К. ХП. 127.
| ◀ звич | Словарь української мови Борис Грінченко З звичаєвий |
звичаєк ▶ |
|
Словарь української мови — З
звичаєвий
Борис Грінченко
1924
Звичає́вий, а, е. Обычный. Не маємо ні свого українського трибуналу, а ні свого звичаєвого права. К. ХП. 127.