Словарь української мови (1924)/звихнути

by Борис Грінченко

◀ звихатися

Словарь української мови Борис Грінченко З звихнути

звич ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Звихну́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Свихнуть, сдѣлать вывихъ. Ручку й ніженьку звихнула. Чуб. V. 668. 2) Измѣнить. Не женись із цією дівкою, — вона звихнеть, вона любе другого. Александр. у. Слов. Д. Эварн.