Словарь української мови (1924)/звиклий
| ◀ звикатися | Словарь української мови З звиклий |
звикнути ▶ |
|
Зви́клий, а, е. Привыкшій. Я не звиклий був з дітьми. Драг. 63.
| ◀ звикатися | Словарь української мови Борис Грінченко З звиклий |
звикнути ▶ |
|
Словарь української мови — З
звиклий
Борис Грінченко
1924
Зви́клий, а, е. Привыкшій. Я не звиклий був з дітьми. Драг. 63.