Словарь української мови (1924)/звидити
| ◀ звивистий | Словарь української мови З звидити |
звидитися ▶ |
|
Зви́дити, джу, диш, гл. Простить, извинить. Нехай тобі Бог звидить і збачить. Ном. № 4129.
| ◀ звивистий | Словарь української мови Борис Грінченко З звидити |
звидитися ▶ |
|
Словарь української мови — З
звидити
Борис Грінченко
1924
Зви́дити, джу, диш, гл. Простить, извинить. Нехай тобі Бог звидить і збачить. Ном. № 4129.