Словарь української мови (1924)/звечора
◀ звечеряти | Словарь української мови З звечора |
звечоріти ▶ |
|
Зве́чора, нар. Наканунѣ вечеромъ. Хто звечора плаче, той уранці буде сміятись. Ном. № 2400.
◀ звечеряти | Словарь української мови Борис Грінченко З звечора |
звечоріти ▶ |
|
Словарь української мови — З
звечора
Борис Грінченко
1924
Зве́чора, нар. Наканунѣ вечеромъ. Хто звечора плаче, той уранці буде сміятись. Ном. № 2400.