Словарь української мови (1924)/зверх

by Борис Грінченко

◀ звертітися

Словарь української мови Борис Грінченко З зверх

зверхдуба ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зверх, нар. Поверхъ, сверхъ. Не попав же я в двері, та в стовп головою, господиня те все чула — та зверх коцюбою. Чуб. V. 1126. Один зверх одного. Рудч. Ск. I. 4.