Словарь української мови (1924)/звеличувати
| ◀ звеличити | Словарь української мови З звеличувати |
звеліти ▶ |
|
Звели́чувати, чую, єш, сов. в. звели́чити, чу, чиш, гл. Дѣлать, сдѣлать великимъ, возвышать, возвысить. Здобудеш, хлоню, слави, зміркувавши, чия тебе звеличує держава. К. ЦН. 257.