Словарь української мови (1924)/звеличати
◀ звезти | Словарь української мови З звеличати |
звеличити ▶ |
|
Звелича́ти, чаю, єш, гл. Почтить, оказать честь; восхвалить. Грин. III. 495. Як же ж можна щоб не звеличати його. НВолын. у. Ми ж тебе, Оксанко, звеличаємо. Грин. III. 48.