Словарь української мови (1924)/зведенюк
| ◀ зведенник | Словарь української мови З зведенюк |
зведеня ▶ |
|
Зведеню́к, ка, м., зведеня́, ня́ти, с. Одинъ изъ сводныхъ дѣтей. Та й діти між собою часто б'ються — надто бабина дочка: звичайно, як зведенята. Рудч. Ск. II. 54.