Словарь української мови (1924)/звати
◀ зваряти | Словарь української мови З звати |
зватися ▶ |
|
Зва́ти, зву́, зве́ш, гл. 1) Звать, называть. Нехай мати буде знати, кто зятем звати. Чуб. III. 125. 2) Призывать.
◀ зваряти | Словарь української мови Борис Грінченко З звати |
зватися ▶ |
|
Словарь української мови — З
звати
Борис Грінченко
1924
Зва́ти, зву́, зве́ш, гл. 1) Звать, называть. Нехай мати буде знати, кто зятем звати. Чуб. III. 125. 2) Призывать.