Словарь української мови (1924)/звалятися
◀ зваляти | Словарь української мови З звалятися |
звандрувати ▶ |
|
Зваля́тися, ля́юся, єшся, гл. 1) = Звалитися. 2) Пропасть безъ пользы, валяясь.
◀ зваляти | Словарь української мови Борис Грінченко З звалятися |
звандрувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
звалятися
Борис Грінченко
1924
Зваля́тися, ля́юся, єшся, гл. 1) = Звалитися. 2) Пропасть безъ пользы, валяясь.