Словарь української мови (1924)/зв'яга

by Борис Грінченко

◀ звук

Словарь української мови Борис Грінченко З зв'яга

зв'ягель ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зв'я́га́, ги, зв'я́ка, ки, ж. 1) Лай. Не боїться вовк собаки, але його зв'яги (зв'яки). Ном. № 7253. 2) Брань, ругня, ссора. Така зв'яга йде в дому. Г. Барв. 536.