Словарь української мови (1924)/збідніти
| ◀ збідніння | Словарь української мови З збідніти |
збіднюватися ▶ |
|
Збідні́ти, ні́ю, єш, гл. Обѣднѣть. А син з невісткою так з того часу збідніли, що й хата рака стала. Г. Барв. 371. Збідніли люде. Каменец. у.
| ◀ збідніння | Словарь української мови Борис Грінченко З збідніти |
збіднюватися ▶ |
|
Словарь української мови — З
збідніти
Борис Грінченко
1924
Збідні́ти, ні́ю, єш, гл. Обѣднѣть. А син з невісткою так з того часу збідніли, що й хата рака стала. Г. Барв. 371. Збідніли люде. Каменец. у.