Словарь української мови (1924)/зблужатися

by Борис Грінченко

◀ зблудити

Словарь української мови Борис Грінченко З зблужатися

зблукати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зблужа́тися, жа́юся, єшся, сов. в. зблуди́тися, джу́ся, дишся, гл. Сбиваться, сбиться съ дороги. Та йде батько та з шляху зблужається. Чуб. I. 173.