Словарь української мови (1924)/збиткуватися

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
збиткуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Збиткува́тися, ку́юся, єшся (над ким), гл. = Збиткувати (кого). Не збиткуйся, чужа мати, не збиткуйся надо мною. Чуб. V. 548. Най ся ляхи не збиткують, моє тіло не чвертують. Гол. I. 155. Теперка, дякувати Богу, вже не збиткуються над нами, як за кріпацтва було. Каменец. у.