Словарь української мови (1924)/збезумитися

by Борис Грінченко

◀ збаяти

Словарь української мови Борис Грінченко З збезумитися

збезчестити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Збезу́митися, млюся, мишся, гл. Одурѣть, обезумѣть. Як нап'ється горілки — збезумиться чоловік. Черк. у. Прости, батеньку, не гнівайся, я вчора п'яний був, збезумився. Чуб. III. 87.