Словарь української мови (1924)/збавити
| ◀ збавитель | Словарь української мови З збавити |
збавлення ▶ |
|
Зба́вити, ся. См. Збавляти, ся.
| ◀ збавитель | Словарь української мови Борис Грінченко З збавити |
збавлення ▶ |
|
Словарь української мови — З
збавити
Борис Грінченко
1924
Зба́вити, ся. См. Збавляти, ся.