Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заїка
Берлін: Українське слово, 1924

Заї́ка, ки, м. и ж. Заика. Бог дав чоловіка: і сопливый, і заїка. Нп. Аф. Ум. Заї́чка. Ув. Заї́чище.