Словарь української мови (1924)/заїка
◀ заїздний | Словарь української мови З заїка |
заїкатися ▶ |
|
Заї́ка, ки, м. и ж. Заика. Бог дав чоловіка: і сопливый, і заїка. Нп. Аф. Ум. Заї́чка. Ув. Заї́чище.
◀ заїздний | Словарь української мови Борис Грінченко З заїка |
заїкатися ▶ |
|
Словарь української мови — З
заїка
Борис Грінченко
1924
Заї́ка, ки, м. и ж. Заика. Бог дав чоловіка: і сопливый, і заїка. Нп. Аф. Ум. Заї́чка. Ув. Заї́чище.