Словарь української мови (1924)/заїдливий

by Борис Грінченко

◀ заїдки

Словарь української мови Борис Грінченко З заїдливий

заїдня ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заї́дливий, а, е. 1) Злой, привязчивый. Часом у руках і ціпок є, може б де-котру заїдливішу (собаку) зачепив би чи по морді, чи по боку. Греб. 408. 2) Ссорливый, сварливый. Безумний сам гнівом себе вбиває, заїдливий від думок своїх сохне. К. Іов. 11.