Словарь української мови (1924)/заюшити

by Борис Грінченко

◀ заюхторитися

Словарь української мови Борис Грінченко З заюшити

заюшитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заюши́ти, шу́, ши́ш, гл. 1) Политься (о крови). Луснув він його по голові ґерлиманом і зразу заюшилася кров. Новомоск. у. 2) Окровавить. Увійшов старий у хату обшматований, побитий, заюшений. Грин. II. 171.