Словарь української мови (1924)/защипувати
◀ защепити | Словарь української мови З защипувати |
защита ▶ |
|
Защи́пувати, пую, єш, сов. в. защипну́ти, ну́, не́ш, гл. Залѣплять, залѣпить (пирогъ, вареникъ). Варила дружечка пиріжки, защипувала їх в три ріжки. О. 1862. IV. 35.