Словарь української мови (1924)/защавити
| ◀ зашушукати | Словарь української мови З защавити |
защебетати ▶ |
|
Заща́вити, влю, виш, гл. Ударить. Защавив його по пиці, що ну-ну! Екатериносл. г.
| ◀ зашушукати | Словарь української мови Борис Грінченко З защавити |
защебетати ▶ |
|
Словарь української мови — З
защавити
Борис Грінченко
1924
Заща́вити, влю, виш, гл. Ударить. Защавив його по пиці, що ну-ну! Екатериносл. г.