Словарь української мови (1924)/зашумотіти
| ◀ зашуміти | Словарь української мови З зашумотіти |
зашумувати ▶ |
|
Зашумоті́ти, мочу́, ти́ш, гл. Зашумѣть (въ головѣ). Випили ми по чарці і по другій… зашумотіло у його. О. 1862. I. 48.
| ◀ зашуміти | Словарь української мови Борис Грінченко З зашумотіти |
зашумувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
зашумотіти
Борис Грінченко
1924
Зашумоті́ти, мочу́, ти́ш, гл. Зашумѣть (въ головѣ). Випили ми по чарці і по другій… зашумотіло у його. О. 1862. I. 48.