Словарь української мови (1924)/зашварґотати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зашварґотати
Берлін: Українське слово, 1924

Зашварґота́ти, ґочу́, чеш, гл. 1) Заговорить быстро (о евреяхъ и пр.). 2) Зашелестѣть, зашуршать. Як жбурнув книжкою під поріг! аж листки зашварґотали. Св. Л. 230.