Словарь української мови (1924)/зачісувати

by Борис Грінченко

◀ зачіска

Словарь української мови Борис Грінченко З зачісувати

зачісуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зачі́сувати, сую, єш, сов. в. зачеса́ти, чешу́, шеш, гл. Зачесывать, зачесать, причесывать, причесать. Чи зуміє ж хто з вас мене зачесати? МВ. (О. 1862. III. 38). Усі дівочки, як маківочки, зачесані йдуть. Грин. III. 273.