Словарь української мови (1924)/зачуханий
| ◀ зачути | Словарь української мови З зачуханий |
зачухатися ▶ |
|
Зачу́ханий, а, е. Безпризорный, оставленный безъ попеченія. Як би прибрати, то й дитина була б гарна, а то нема рідної матері, то й ходить зачухане. Зміев. у.