Словарь української мови (1924)/зачумлений
| ◀ зачуміти | Словарь української мови З зачумлений |
зачути ▶ |
|
Зачу́млений, а, е. 1) Зараженный чумой. 2) Одурѣвшій. Чіпка стояв як зачумлений. Мир. ХРВ. 236.
| ◀ зачуміти | Словарь української мови Борис Грінченко З зачумлений |
зачути ▶ |
|
Словарь української мови — З
зачумлений
Борис Грінченко
1924
Зачу́млений, а, е. 1) Зараженный чумой. 2) Одурѣвшій. Чіпка стояв як зачумлений. Мир. ХРВ. 236.