Словарь української мови (1924)/зачиняти
◀ зачинити | Словарь української мови З зачиняти |
зачинятий ▶ |
|
Зачиня́ти, ня́ю, єш, сов. в. зачини́ти, ню́, ниш, гл. Затворять, затворить. У свого батька і хлів зачиняв, а в нашого не хоче й хати. Ном. № 2539.