Словарь української мови (1924)/зачин
| ◀ зачесно | Словарь української мови З зачин |
зачинання ▶ |
|
Зачи́н, ну, м. Начало, начинаніе, починъ. Так лиха година й ходе по людіх; усе з дітей зачин. Харьк. у.
| ◀ зачесно | Словарь української мови Борис Грінченко З зачин |
зачинання ▶ |
|
Словарь української мови — З
зачин
Борис Грінченко
1924
Зачи́н, ну, м. Начало, начинаніе, починъ. Так лиха година й ходе по людіх; усе з дітей зачин. Харьк. у.