Словарь української мови (1924)/зачалити
◀ зачаклувати | Словарь української мови З зачалити |
зачало ▶ |
|
Зача́лити, лю, лиш, гл. Затянуть, завязать, связать веревку, сплетя ея концы. Оце ж та петля, — я сам її зачалив. Новомоск. у. (Залюбовск.).
◀ зачаклувати | Словарь української мови Борис Грінченко З зачалити |
зачало ▶ |
|
Словарь української мови — З
зачалити
Борис Грінченко
1924
Зача́лити, лю, лиш, гл. Затянуть, завязать, связать веревку, сплетя ея концы. Оце ж та петля, — я сам її зачалив. Новомоск. у. (Залюбовск.).