Словарь української мови (1924)/заціпнути

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заціпнути
Берлін: Українське слово, 1924

Заці́пнути, ну, неш, гл. Оцѣпенѣть. Наглою смертю умерла… Я так і заціп. Г. Барв. 211. Як ударить грім, як хрясне! так усі й заціпли. Г. Барв. 220.