Словарь української мови (1924)/зацурувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зацурувати
Берлін: Українське слово, 1924

Зацурува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Связать что-либо при помощи палки (цу́рки), которая, скручивая веревку, укорачиваетъ ее и затягиваетъ такимъ образомъ связку. 2) Запросить (дорого). Як що не дуже багато будуть гарувати… там рублів п'ять, ну, хоть і десять, то вже давайте, а як що зацурують як дурень за батька, то йдіть у друге місто. ХС. VII. 421.