Словарь української мови (1924)/зацупіти
◀ зацупити | Словарь української мови З зацупіти |
зацурати ▶ |
|
Зацупі́ти, пі́ю, єш, гл. Одеревенѣть, лишиться гибкости. Від холоду пальці зацупіли.
◀ зацупити | Словарь української мови Борис Грінченко З зацупіти |
зацурати ▶ |
|
Словарь української мови — З
зацупіти
Борис Грінченко
1924
Зацупі́ти, пі́ю, єш, гл. Одеревенѣть, лишиться гибкости. Від холоду пальці зацупіли.