Словарь української мови (1924)/зацвітати

by Борис Грінченко

◀ зацвісти

Словарь української мови Борис Грінченко З зацвітати

зацвяхувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зацвіта́ти, та́ю, єш, сов. в. зацвісти́, ту́, те́ш, гл. 1) Зацвѣтать, зацвѣсть. Зацвіла калинонька в лузі. Чуб. V. 63. 2) Плесневѣть, заплесневѣть. Цвіллю зацвіла. Шевч. 668.