Словарь української мови (1924)/захвачувати
| ◀ захватич | Словарь української мови З захвачувати |
захвилювати ▶ |
|
Захва́чувати, чую, єш, сов. в. захвати́ти, чу́, тиш, гл. = Захоплювати, захопити. Не хапайсь в пекло: може ще й син захватить. Ном. № 5599.