Словарь української мови (1924)/зафактувати
| ◀ заушниця | Словарь української мови З зафактувати |
зафарбувати ▶ |
|
Зафактува́ти, ту́ю, єш, гл. Представить какъ фактъ, какъ доказанное фактами. Багацько зафактованого (в історії) тоді, з'явилось нам тепер легендованим. К. Досв. (1876). Заздалег. словце.