Словарь української мови (1924)/заутеріти

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заутеріти
Берлін: Українське слово, 1924

Заутері́ти, рі́є, гл. безл. Разсвѣсть. Так вже заутеріло, як ми увійшли у хату. Любечъ.