Словарь української мови (1924)/затіняти

by Борис Грінченко

◀ затінок

Словарь української мови Борис Грінченко З затіняти

затіпати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Затіня́ти, ня́ю, єш, сов. в. затіни́ти, ню́, ниш, гл. Затѣнять, затѣнить, покрывать, покрыть тѣнью, затемнять, затемнить. Твою головоньку весною калина не затінить. О. 1861. III. 17. Що то, Боже, хмара! сонце затінить. Лебед. у.